Українська газовидобувна галузь, яка поступово відроджується за допомогою американської компанії, може опинитися у глибокій кризи через бездіяльність українських чиновників, які підігрують бізнес-інтересам одного з українських олігархів.
Пише УНН.
Історія питання
З моменту запровадження в Україні системи публічних торгів через Prozorro в Україну зайшла потужна американська компанія зі штату Пенсільванія - Vorex, яка почала перемагати у тендерах на закупівлю бурильної та обсадної труби для потреб державного сектору газовидобувної галузі України. Окрім цього, Vorex виступає постачальником труби для приватних газових компаній.
Звісно, успіхи Vorex не могли сподобатися деяким українським компаніям, які не хочуть давати ринкову ціну, а у сфері державних закупівель звикли працювати, м’яко кажучи, іншими методами.
Зокрема, компанія Інтерпайп, яка ще до запровадження системи публічних торгів через аукціони роками постачала для державного сектору газовидобувної галузі свою продукцію, не могла змиритися із появою конкурента. У 2020 році вона ініціювала перед Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі антидемпінгове розслідування відносно іноземних заводів, які виробляють бурильну та обсадну трубу на замовлення Vorex.
Розслідування було ініційовано під виглядом захисту національного виробника щодо труб, які ні компанією Інтерпайп, ні будь-ким іншим всередині України взагалі не виробляються. Головною вимогою було запровадження проти заводів-виробників високотехнологічної труби, яку постачає Vorex, антидемпінгових заходів у вигляді додаткового 52%-го мита.
Тоді, у 2020 році комісія, розуміючи абсурдність доводів Інтерпайпу, таке мито не запровадила і взяла від заводів-виробників зобов’язання не демпінгувати ціни. Строк дії зобов’язань було встановлено на три роки – до червня 2023-го. За цей час Vorex виграла низку тендерів, при цьому жодного разу не порушивши цінові зобов'язання перед державою.
Наприкінці червня цього року міжвідомча комісія мала зібратися і розглянути питання продовження дії цінових зобов'язань для заводів Vorex. Здавалося б, абсолютна формальність. Оскільки заводи-виробники труби цінові зобов’язання не порушували, то це мало б надати можливість Vorex і надалі поставляти в Україну трубу без додаткового 52%-го мита. Але цього не сталося. Міжвідомча комісія на засідання не зібралася, а за повідомленнями джерел у владних колах має намір підіграти Інтерпайпу і зробити так, що для Vorex буде запроваджено додаткове мито.
Чим загрожує саботаж з боку чиновників?
У випадку непродовження добровільних цінових зобовʼязань для заводів вже з липня цього року ціна закупівлі бурильної та обсадної труби для державної компанії Укргазвидобування зросте більш ніж на 52% і призведе до додаткових незапланованих витрат в розмірі понад півмільярда гривень. Такі кошти фінансовим планом компанії не передбачені, а непродовження добровільних цінових зобовʼязань або їх несвоєчасне продовження призведе до зриву поставки бурильних та обсадних труб за вже укладеними контрактами. Наслідком цього стане зрив програми буріння українського газу, різке падіння видобутку і глибока енергетична криза із ймовірним відключенням від газопостачання підприємств і домогосподарств.
Укргазвидобування сьогодні як ніколи потребує бурильну трубу, адже її залишки на складах майже відсутні. Обсадна труба діаметром 508 мм відсутня взагалі. Це – два види високотехнолгічної труби, постачання якої в Україну намагається заблокувати Інтерпайп. Ця труба має надійти за двома контрактами із Укргазвидобування і її поставка може бути зірвана, якщо Міжвідомча комісія не продовжить дію цінових зобов'язань для заводів-виробників компанії Vorex.
Якщо це відбудеться, то газовидобувна галузь України опиниться на межі виживання. Простій бурової установки середньої потужності через нестачу бурильних чи обсадних труб призводить до щоденних втрат у розмірі від 2-х до 4-х мільйонів гривень. Тобто, тільки на одній буровій установці простій може призвести до втрат у розмірі 120 мільйонів гривень на місяць.
Навіщо це Інтерпайпу
З якою метою Інтерпайп ініціює проти конкурентів розслідування (хоча сам був оштрафований у 2021 році АМКУ на майже 70 мільйонів гривень у зв’язку зі змовою на торгах) – запитання риторичне.
У листі Укрнафти від квітня цього року до Мінекономіки України зазначається, що ціни на труби Інтерпайпу зросли у порівнянні з січнем 2022 року у три рази. Складно уявити ринкові конкурентні умови, коли один гравець може дозволити собі таке стрімке підвищення цін. Але знову ж: антидемпінгове розслідування, яке ініціював Інтерпайп, стосується трубної продукції, яка в Україні взагалі не виробляється.
Реакція США
Проблемна ситуація вже дійшла до Конгресу США. Відповідні звернення від членів Палати представників вже направлені до Державного департаменту США, Міністерства економіки України, Посольства України в США та Посольства США в Україні. У самому Конгресі планують провести слухання з цього питання.
Що маємо у підсумку
З однієї сторони українські можновладці заявляють про боротьбу за енергонезалежність і декларують спроби збільшити видобуток газу, а з іншої сторони – намагаються руками Міжвідомчої комісії на догоду Інтерпайпу фактично викинути американську компанію, яка робить свій внесок у забезпечення цієї ж енергонезалежності. Зрозуміло, що чиновники, які вступили у цю гру, мало цікавляться національними інтересами України, але тут варто подумати і про інше.
З лютого 2022 року росія усіма можливими засобами домагається знищення енергетичної системи України та постійно шантажує Європу (звідки купує газ Україна) високими цінами на газ. Бачимо співпадіння: те, чого не змогла досягти росія, випускаючи тисячі ракет по об'єктам енергетичної інфраструктури України, фактично досягається ініціативами Інтерпайпу, які підтримує Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі.
Більше того, маємо яскравий приклад, коли публічні декларації чиновників при сприяння іноземному бізнесу в Україні виявилися порожніми словами.
Іноземний бізнес не лише не зустрічає підтримки, але зіткнувся із відверто зухвалими, протиправними та неконкурентними діями, які свідчать про глибоку змову олігархічних структур та української влади.
