Економіст Олексій Кущ проаналізував, як працюють санкції проти Росії. Про це він написав у себе в телеграм каналі Аналітика Куща.
Санкції щодо РФ і подальші структурні зміни в російській економіці ще доведеться вивчити.
Я цим, до речі, регулярно займаюся.
В Україні, на жаль, немає умовного наукового інституту "вивчення Росії", а дарма.
У СРСР був "інститут вивчення США", в Америці активно вивчали Радянський Союз.
А в нас вивчення російської економіки зводиться до рівня мемов і придуркуватих передач у стилі "що там на болотах".
Хоча суперника краще переоцінити, ніж недооцінити.
Нерозуміння процесів у російському суспільстві та економіці, до речі, дуже дорого нам коштувало, починаючи з 2014 року.
Парадоксально, але зараз західні аналітики краще знають про ситуацію в Росії, ніж ми.
Це призводить до колосально завищених очікувань з нашого боку та вкрай невірних оцінок.
"Операція анаконду", "розпад Росії", "економіка - на шматки", "удушення санкціями" - і багато іншого.
Було б це звичайною пропагандою для наснаги, було б не так трагічно.
Але очікування швидкого краху російської економіки формують в Україні хибні стратегії та неефективну тактику.
Я сам неодноразово стикався з людьми, які ухвалювали стратегічні рішення, які на повному серйозі формували свої прогнози на факторі економічного краху Росії.
Це саме той випадок, коли автори пропаганди починають самі у неї вірити. Профдеформація.
Тут проявляється вкрай небезпечна дихотомія: ми формуємо свою стратегію, спираючись не так на власну ефективність, але в неефективність противника.
Тобто не поступово нарощуємо якісну перевагу, а чекаємо, коли обнулиться суперник.
У цьому пості я розгляну лише три цікаві явища у російській економіці.
1. "Укол адреналіну в серці".
Стимул для запуску структурних перетворень економіки як бюджетного (держінвестиції), монетарного (політика негативних реальних ставок), кредитного (масове використання кредитного важеля, зокрема іпотеки), інвестиційного (заміщення внутрішніми інвестиціями зовнішніх з допомогою податкового маневру), споживчого (зростання) платоспроможного попиту населення, інвестиційного попиту держави та бізнесу) стимулів.
Про цю модель, стосовно України, я писав з 2016-го року, але в нас в честі були інші програми розвитку. Про їхню успішність можна дізнатися, визирнувши у вікно.
2. Фактор "недолюбленості внутрішнього бізнесу".
Довгий час, внутрішній бізнес у РФ був у ролі пасинка, бал правили або сировинні підприємства, або іноземні.
Чимось російська модель була схожа на нашу, але лише з ширшою сировинною лінійкою експорту: не тільки метал і зерно, а й нафту, природний газ, вугілля, алмази тощо.
Приблизно таке саме засилля імпорту.
І ось внаслідок санкцій величезний економічний внутрішній простір звільнився.
І не просто звільнилося, а з появою маси стимулів зростання: зниження податків, спрощення регуляцій, кредитування за низькими ставками, компенсація капітальних та інжинірингових витрат.
Бери гроші та випускай що хочеш – від пакувальної плівки до безпілотників.
Нобелівський лауреат Пол Кругман створив реалістичну теорію міжнародної торгівлі, згідно з якою розвинені країни домінують за рахунок того, що їхні великі технологічні корпорації виграють конкурентну боротьбу, заощаджуючи на масштабі, а країни, що розвиваються, цю боротьбу програють, навіть маючи дешеву робочу силу.
Таким чином, останнім потрібно тимчасово обмежувати імпорт та стимулювати розвиток внутрішніх виробництв, а в міру їхнього конкурентного посилення поступово знімати митні бар'єри.
Так робили в Японії, Тайвані, Південній Кореї, Сінгапурі, Китаї.
Є й позитивна теорія Кругмана, яка полягає в тому, що держава має стимулювати ті галузі, які призводять до появи нових підгалузей реального сектору економіки, як це сталося у Японії, коли розвиток металургії сприяв зародженню машинобудування.
А ставка виробництва кінцевих товарів тупикова.
Можна сказати, що у санкційному торговому вакуумі російської економіки спрацювали обидві теорії Кругмана.
Звичайно і в цій моделі є свої недоліки.
Як повідомляла Politeka,Біркадзе пояснив, які проблеми сьогодні у нас із електроенергією і чи можна піднімати тарифи.
Також Politeka писала про те, що 24 листопада у Києві пройшов другий круглий стіл із серії заходів «Шлях до Перемоги», де експерти розповіли, як об'єднати українське суспільство .
