Незважаючи на те, що падіння економіки України сповільнилося в порівнянні з першим роком війни, країна все ще залежить від підтримки для свого функціонування. Для цього необхідне фінансування з-за кордону.
У статті The Economist висвітлено процес переговорів України з міжнародними кредиторами, які мають завершитися до 1 серпня, інакше країні може загрожувати дефолт. Ось ключові моменти з цієї публікації.
З початку повномасштабного російського вторгнення, іноземні кредитори України, включаючи приватні фонди, банки та уряди інших країн, які володіють її суверенними облігаціями, домовилися з українською владою про тимчасове припинення платежів за боргами. У випадку звичайного обслуговування боргових зобов'язань, Україна мала б витрачати на це 15% свого ВВП щороку, що стало б другою найбільшою статтею державних видатків після оборони, зазначає The Economist.
Термін дії цього мораторію закінчується 1 серпня, і зараз українська влада веде переговори з кредиторами. У червні міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що досягти згоди поки не вдалося. Основним предметом переговорів є реструктуризація боргу на суму приблизно 20 мільярдів доларів. Міністерство фінансів України запропонувало списати 60% поточної вартості боргу, тобто близько 12 мільярдів доларів, які мали б бути виплачені в 2024–2027 роках. Однак власники облігацій України не погодилися на цю пропозицію і висловили готовність списати лише 22% боргів.
Міжнародний валютний фонд (МВФ), ключовий гравець у наданні фінансової допомоги Україні, підтримує ідею реструктуризації на умовах, які пропонує країна (зі списанням 60% боргу). За програмою фінансової допомоги МВФ, Україна повинна дотримуватися жорсткої бюджетної дисципліни та знизити державний борг, який зараз перевищує 90% ВВП, до 60% до 2033 року. МВФ вважає, що списання боргу допоможе Україні "звести кінці з кінцями". Проте приватні кредитори скептично ставляться до цього, вважаючи аналіз економістів МВФ застарілим.
Якщо домовитися про списання боргу не вдасться, Україні залишаються два варіанти: продовження мораторію на виплати за боргами або дефолт. Як зазначає The Economist, різниця між цими двома сценаріями не є значною, оскільки в обох випадках кредитори не отримають виплат.
Зазвичай країни намагаються уникнути дефолту, щоб зберегти можливість повернутися на фінансовий ринок і знову залучати позикові кошти через продаж облігацій. Але для України, яка була змушена залишити ринки капіталу через російське вторгнення у 2022 році, це наразі не актуально. Тож у довгостроковій перспективі, поки триває війна, дефолт навряд чи вплине на її здатність залучати інвестиції.
Уряди країн-кредиторів України, насамперед Євросоюзу та США, готові підтримати продовження мораторію на обслуговування боргу, проте приватний сектор налаштований обережніше. Зазвичай кредитори, погоджуючись на реструктуризацію боргу, сподіваються на покращення економічної ситуації в країні. Проте у випадку країни, яка воює, цього недостатньо — необхідна ще й впевненість у її перемозі. "Щоб країна могла розплатитися за боргами, вона повинна продовжити своє існування", — зазначив один із власників українських облігацій у коментарі для The Economist.
Приватним кредиторам важливо переконатися, що західні уряди продовжать надавати фінансову підтримку Україні не лише у вигляді озброєння, але й коштів на поточні витрати. Ще одне занепокоєння інвесторів пов'язане з майбутнім відновленням країни. Хоча країни-союзники та МВФ обіцяють, що після війни Україна зможе повернутися на фінансові ринки, інвестори сумніваються у реалістичності таких планів. Вони вважають, що нинішня реструктуризація — це спосіб перекласти тягар підтримки України з платників податків на фінансовий сектор, і що західні уряди зроблять ще багато спроб цього досягти.
Ще одна проблема полягає в тому, що відновлення країни навряд чи принесе прибуток інвесторам, підсумовує The Economist. Тому Україні ще довго буде потрібна допомога західних країн, а не лише приватні інвестиції. Країні необхідно підготувати кадри для відновлення та відбудови інфраструктури.
На сьогодні ситуація з реструктуризацією боргу демонструє недовіру між урядами та фінансовим сектором, що може ускладнити надання допомоги Україні.
Останні новини України:
Українці можуть отримати штраф за ігнорування повістки: на яку суму покарають ухилянтів
Рідного брата вже мобілізували: українець ухилився від призову, суд його суворо покарав
"Це дуже низько — ховатися": військовий присоромив чоловіків, які ховаються від призову
