Філософ і політолог Андрій Єрмолаєв у програмі «Культ личности» розповів, які наслідки для Європи мав план Маршалла.
«Знаменитий план Маршалла, який в Україні досі сприймається в такій позитивній конотації, що це був рятівний план, запропонований Сполученими Штатами, підтримуваний активно Великобританією, яка тоді вийшла з меншими втратами... Насправді зіграв таку дуже підступну роль для долі європейської економіки», - говорить експерт.
Він підкреслює, що трагічні наслідки Другої світової війни торкнулися не тільки Радянського Союзу, а й низки європейський країн.
«Для них дійсно в перші роки – буквально допомога продовольча, різноманітні форми тимчасової зайнятості, які давали мінімальний дохід, кредити уряду, буквально пов'язані з допомогою... Це і правда був порятунок, недооцінювати це не можна. Але ж це тільки зовнішня сторона, пінка плану Маршалла. Насправді ж Сполучені Штати завдяки тому повороту після Другої світової війни змогли за допомогою товарних кредитів, поставок високотехнологічної продукції дуже швидко нав'язати своїм вчорашнім партнерам і новим союзникам нові технологічні стандарти. По суті, вони почали створювати для себе в тій частині Європи, яка була за союзниками, величезний ринок послуг, товарів і технологій, пов'язаних зі стандартами своєї економіки», - розповів Єрмолаєв.
За його словами, у плану Маршалла була і «друга підступна сторона».
«Його складова, особливо в кредитних угодах, були великі поступки, на які змушені були піти Франція, Португалія, Голландія, Італія в сферах, які ще вчора були сфери їхнього колоніального володіння. Тобто йшлося, по суті, про те, що колишні європейські імперії розплатилися за подібного роду допомогу поступками і відходом зі сфер свого старого впливу. По суті, вони розплатилися своїм статусом за імперії, вони вимушено перетворилися в європейські національні держави», - зазначає філософ.
Він назвав цей період «великої перебудовою».
«Йшла велика перебудова, переосмислення можливостей потенціалу і як таких національних інтересів – від старих імперських інтересів з можливостями дуже вигідного перерозподілу від царевої бази до метрополії, і раптом довелося перетворюватися самим у економічну неоголошену колонію, і миритися зі стандартами, правилами, обмеженнями...», - сказав політолог.
Єрмолаєв додав, що в результаті цієї «перебудови» змінилися суспільства і сформувалися нові інтереси і запити.
«Саме в той час відбувалася нова перебудова і переформулювання національних інтересів держав, які вчора були імперіями, потім на якийсь час, на років із десять-півтора, просто втратили ці можливості. Суспільства змінювалися, вони стали більш гомогенні... Потім сформульовані були нові інтереси, які забезпечували б майбутнє освіченим, сильним, але вже національною державою Європи. Європейський капітал знову встав на ноги, почали формулюватися нові запити, де ми вже без американців, де ми вже без британців, які наші інтереси на наших старих ринках. Уряд почав проводити більш агресивну політику не тільки в своєму європейському регіоні, а й на інших континентах, вже не колоніальну, а неоколоніальну. Тому що вони отримали можливість експансії технологій. Почалася серйозна конкуренція, яка триває і досі, з вчорашніми партнерами за планом Маршалла, пов'язаного з технологічними стандартами», - говорить експерт.
За його словами, зараз для України ця тема теж дуже актуальна.
«Ми уважно стежили за майбутнім проекту єдиної євроатлантичної зони вільної торгівлі, яка досі так і не відбулася. А причини, повторюся, закладені ще в підсумку Другої світової війни. Для європейців подібного роду інтеграція означає нову кабалу», - підсумував Єрмолаєв.
Раніше Politeka повідомляла, що Кущ розповів, який парадокс відбувається в українській економіці.
Нагадаємо, Бізяєв заявив, що природні ресурси можуть провокувати конфлікти в суспільстві.
